ІВАНКОВА КРИНИЧКА

        Як не можна уявити Україну без Дніпра, так і Гайворонщину без Іванкової криниці. Гідрологічна пам'ятка природи «Іванкова криниця» знаходиться у селі Котовка. Це природне мінеральне джерело розміщене в плескаті улоговині, вхід до нього заглиблений.Хімічний аналіз цієї води показав, що в її складі є солі натрію, кальцію та магнію. вода належить до гідрокарбонатної магнієво-кальцієвої природної столової води. загальна мінералізація води становить 0,1-0,7г/л.Чимало красивих легенд і пісень, поетичних переказів і достовірних свідчень про життєдайну силу  цього джерела.Тисячам недужих принесла вона зцілення.Зрошувані нею кімнатні рослини виростають рясно - як сади у тропіках, напоєні нею зів'ялі квіти на очах оживають.Ось чому у нашім краї особливі, значущі події не обходяться без цієї води.Саме нею окроплюють оселю – щоб захистити від усякої нечисті;

     -     умивають немовлят – щоб не зурочили;

     -     переливають дорогу  молодятам – на щасливе  подружнє життя;

     -     беруть її з собою в дорогу – щоб закропитися, причастися джерельного натхнення й наснаги.

Легенди про Іванкову криничку передаються із покоління в покоління:

         «…Один Бог знає, коли жив у цій місцевості бідний удівець на ймення Іван, який служив у пана пастухом. Він пас овець далеко за селом разом з маленькою донькою - єдиним своїм скарбом, єдиною втіхою. Гарною і розумною росла дівчинка та мала одну велику біду - від народження була незрячою.

     Улітку, коли стояла спека, дівча раз-пораз просило у татка пити. Щоб не носити воду із села, пастух вирішив викопати криницю на вигоні, під ліском. І тільки-но він натиснув на лопату, як із землі вдарив струмінь, утворилося джерело. Вода у ньому була смачна, прохолодна. Дівчина охоче її пила, по кільканадцять разів на день умивалася нею.

     І сталося диво велике: з часом донька почала прозрівати. Спершу вона побачила сонячний промінь, потім високе синє небо, зелені трави і прозоре чисте джерело, в якому ключем била цілюща студінь…

     Іван  на тому місці викопав криницю і змайстрував дубовий зруб. Стоїть Іванкова криничка і понині, щедро віддає  людям свою життєдайну силу.»