вівторок, 11 квітня 2017 р.

ВПЛИВ ОБРЯДОВОСТІ НА КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК СЕЛА МОГИЛЬНЕ ГАЙВОРОНСЬКОГО РАЙОНУ

Долібська І.В., вчитель історії ЗШ І-ІІІ ступенів с.Могильне
        Час незалежності викликав небувале зростання інтересу до проблем вітчизняної історії, витоків національної культури, до непересічних досягнень минулого. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у практиці сьогодення.
       Кожен народ має свої звичаї, свої обряди, що вироблялися впродовж століть, і саме вони становлять невичерпне джерело яскравої неповторності українського народу, його унікальної культури і високої духовності.
      Цю найціннішу спадщину ми маємо передати наступним поколінням щоб молодь мала відповіді на запитання, які цікавлять, щоб було з чим порівнювати, беручи до рук літературний твір та фактичні матеріали.
      Сьогодні ми ставимо перед собою завдання донести до наступних поколінь ті звичаї і традиції, що залишили нам наші попередники. Вивчити традиції свого краю, проаналізувати відмінні та спадкові риси обряду подільського весілля, враховуючи географічне розташування.

пʼятниця, 8 липня 2016 р.

ВІЙНА В АФГАНІСТАНІ. ГАЙВОРОНЦІ-АФГАНЦІ

ВСТУП

             Незалежна українська держава постала на політичній карті світу як суверенна, соборна, демократична. Перед нею простилається важкий шлях державотворення, визначення цілей і пріоритетів, входження в світове співтовариство – все те, що ми називаємо творенням майбутнього. Майбутнє якраз і твориться з історії. Ми там беремо те, що є сильним, що об’єднує, ідентифікує, робить нас мудрішими й на цих висновках формує відповідь на питання про власне майбутнє. Але історія наша достатньо фальсифікована. Люди багато страждають від того, що вони знають не всю історію, або не ту історію. Українська правдива історія, безумовно, має бути написана. Бо без неї ми ще довго блукатимемо навіть у подіях сьогоднішнього дня.

субота, 14 травня 2016 р.

ДОРОГОЮ БОЛЮ ЯРОЛАВА ЛЕСІВА (З ІСТОРІЇ ДИСИДЕНТСЬКОГО РУХУ НА ТЕРИТОРІЇ ГАЙВОРОНЩИНИ)

Пересунчак О.С., вчитель історії ЗШ І-ІІІ ступенів смт.Завалля
         У березні 1966 року Завалля сколихнула неординарна як на той час подія: органи Комітету державної безпеки заарештували вчителя школи-інтернату Лесіва Ярослава Васильовича. За що – цього ніхто достеменно не знав. Але вже тоді по селищу пішли чутки про те, що ніби то він був агентом закордонної спецслужби і передавав на Захід інформацію про Заваллівський графітовий комбінат. Така версія очевидно, була запущена за участю КДБ і проіснувала аж до кінця 90-х років минулого століття, допоки місцевим краєзнавцям вдалося дізнатися правду. Отже, в результаті пошукової роботи було встановлено наступне. Лесів Ярослав Васильович народився 3 січня 1941 року в с. Прилуки Долинського району Івано-Франківської області. Батько був засуджений радянським режимом за участь в діяльності Організації українських націоналістів. Незважаючи на це, Ярослав вступив до Івано-Франківського фізкультурного технікуму, по закінченні якого влаштувався на посаду вчителя фізкультури Заваллівської школи-інтернат Гайворонського району Кіровоградської області.

З ІСТОРІЇ ГАЙВОРОНСЬКОГО ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНОГО ЗАВОДУ

Поліщук В.П., директор, вчитель історії навчально-виховного комплексу «Гайворонська гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5»
 Протягом всього історичного розвитку транспорт відігравав помітну роль в економічній сфері. До промислового перевороту XІX століття він складався з гужового, морського та річкового транспорту. З розвитком  техніки в нашу епоху,  саме залізничний транспорт відіграє найважливішу  роль в грузових та пасажирських перевезеннях. Однак подальший сучасний розвиток залізничної  галузі в нашій країні і регіоні має  як славетні трудові сторінки так і певні проблеми. Це стосується і унікального залізничного підприємства нашого міста відкритого акціонерного товариства «Гайворонський тепловозоремонтний завод». В цьому 2013 році підприємство відзначило 115- річницю своєї трудової діяльності.
Внаслідок розвитку цукрової промисловості на початку 90-хроків ХІХ століття дуже гостро постало питання вдосконалення транспортної системи. Вантажі доправлялися  на підводах до великих станцій. Це призвело до здороження продукції, затримки доставки  вантажів. Відсутність шосейних доріг ставила перевезення в залежність від природних умов.
Оскільки гужовий транспорт не справлявся  з наростаючим потоком перевезень. Було винесено питання реорганізації та розширення існуючої системи транспорту та створення нової інфраструктури. Саме тому з початку 90-х рр. позаминулого століття починається розвиток залізниць від вузлових станцій до цукрових та спиртових заводів. В кінці 80-х років XІX століття цукрозаводчики краю звернулися до «Київського районного  комітету по залізничних і водних перевезеннях по Дніпру, Дністру та Південному Бузі» із замовленням розробити проект судноплавства по Південному Бузі. Справа в тому, що від Первомайська Південний Буг був судноплавним, а до Ладижину і Брацлава були тільки суднохідні відрізки. На думку цукрозаводчиків, будівництво портів та причалів,  рух пароплавів та барж дали б можливість вирішити транспортну проблему та отримати зручний вихід до чорноморських портів.(4, ст. 42)

ХАЩУВАТСЬКА ШКОЛА

БУДІВНИЦТВО ГАЙВОРОНСЬКОЇ ГЕС


ІСТОРІЯ МОЩЕНОГО

Село Мощене розташоване за 13 км на схід від Гайворона. Населення – 835 чоловік.
Дослідники вважають, що село виникло у XVIII столітті.
 Назва населеного пункту походить від "мощеної (обкладеної каменем) криниці", Викопана вона була за вказівкою власника села графа Потоцького. Коли він проїжджав великою транзитною дорогою Умань-Балта, тут зупинявся і йому сподобалась за смаковими якостями джерельна водиця. Тому й повелів облаштувати джерело. Збереглась криниця до наших днів. Спочатку біля криниці було збудовано шинок, а згодом біля нього утворилось поселення Мощена.
У XIX ст. село перейшло у власність А.Лопушанського, а від нього до польського поміщика Рудницького, який заборгував Київському земельному банкові, і маєток, який був у заставі за взятий кредит, купили відомі меценати Богдан та Варвара Ханенко.
Церковнопарафіяльна школа відкрита у 1865 р. А в 1892 р. паном Ханенком збудовано для школи окреме приміщення, яке збереглось до наших днів.
Понад 300 жителів брали участь у Великій Вітчизняній війні, 117 - загинуло. 9 травня 1954 р. споруджено пам'ятник полеглим воїнам, що визволяли Мощене від фашистських загарбників.
Функціонує загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, відділення поштового зв'язку, ФАП, будинок побуту, заклади торгівлі.
Відомі люди Мощеного - генерал-майор І. С. Туловський,  кавалер ордена Леніна і трьох орденів Червоного Прапора; генерал-майор І. І. Радзієвський.