ІСТОРІЯ ХАЩУВАТОГО

Хащувате розташоване на лівому березі річки Південного Бугу, за 7 км від Гайворона.

Населення – 2 677 чоловік

Відоме з 1362 року.

Тоді поселення входило до складу Великого Князівства Литовського. У ті часи тут була споруджена фортеця для захисту від нападів турків і татар.

 Під селом збереглись підземні ходи. Ці своєрідні катакомби були вириті у ХІV-ХVІІ століттях і використовувались для схованок людей від чужинців.

Іменувалось село Качучинка. Чому така назва да відповідь легенда. Одного разу забрели на берег мальовничого Бугу двоє молодих закоханих. Вони втікали від чужинців-загарбників, які знищили і їхнє житло і їх родину. Зробивши кілька ковтків бузької води, вони зрозуміли, що мають залишитися жити саме тут, серед цієї незвичайної краси, серед сотень качок. Кожен птах дарував із себе пір’їнку для тепла і перини. Він і Вона подякували щедрим господарям цього краю і одразу ж дали назву поселенню – Качучинка. Збудували собі будиночок, в якому дуже швидко народжувались дітки.

З початку XV століття, називалося містечко Хащувата. Як стверджує Ю.Сіцінський у книзі "Труды Подольского историко-статистического комитета", назва походить від слова хащі. Це слов'янське слово означає площу, що залишилась після вирубаного лісу.

У XVIII столітті село входило до складу Речі Посполитої (Польщі) та належало польському графу Феліксу Потоцькому.

З 1923 по 1932 рік Хащувате було центром району.

Відомі люди. У Хащуватому народився І жив Леонід Солгутовський, учасник Параду Перемоги у 1945 р., учитель, засновник музею 5-ої гвардійської танкової армії, краєзнавець, лауреат обласної премії ім.В.Ястребова, автор книг на теми краєзнавства.

У Хащуватому народились доктор технічних наук, академік, поет Олександр Білятинський, доктор юридичних наук Василь Шамрай.